Коротко...
Мені багато чого сподобалось у вчорашній грі Шахтаря з нашим Динамо.
Наприклад, як Бражко, найкращий гравець матчу (на мою думку) звів на нуль всі зусилля суперрозрекламованого Судакова щодо творіння гірниками гри в центрі поля. Кинувся в очі шалений настрій Шапаренко, хоч його праця на полі не мала значного коефіцієнта корисної дії (все –таки, на мій погляд, Шапаренко не зумів ще набрати тої феноменальної форми, яку він демонстрував в перший сезон Луческу).