Олександр Гливинський: Присутність російських коментаторів в ефірі «Футболу» – ганебне явище

Своїми враженнями від футбольного ефіру поділився прес-аташе національної збірної України з футболу, спортивний журналіст і коментатор Олександр Гливинський.

- Як ви ставитеся до коментування матчів в українському ефірі?

- Мене не влаштовує присутність російських коментаторів. Не заперечую, в сусідній країні є фахові коментатори, однак такі запрошення не вирішують проблем українського коментаторства.

Трапляється це вже не вперше і критики щодо роботи росіян в ефірі щоразу з надміром, але постійно знаходиться якийсь вітчизняний канал, що хоче ще й собі запросити коментатора «з півночі». Так наче кожному обов'язково треба наступити на граблі, аби відчути удар по чолу! Не уявляю, щоби російські телеканали запрошували англійських чи італійських коментаторів, бо ті працюють професійніше. Переконаний, це питання професійної й навіть національної гідності.

 

Присутність російських коментаторів в ефірі «Футболу» - ганебне явище. Скажімо, висловлювання такого «спеціаліста», як Уткін, украй суперечливі, на додачу він неодноразово виявляв свою неповагу до збірної країни, в якій коментує. Гру збірної Росії коментував суб'єктивно, навіть не намагаючись зважити на те, що працює не в себе на батьківщині, а отже не всі глядачі вболівають саме за росіян. У таких випадках слід коментувати події на полі підкреслено об'єктивно, але російському колезі, судячи з усього, це ні до чого. Він безапеляційно робить висновки щодо того, що відбувається на футбольному полі: хоча не був ані футболістом, ані тренером, а дозволяє собі категоричні висловлювання щодо гравців. Окрім цього, в ефірі поводиться вкрай зухвало, з усього видно, етичне ставлення до учасників дискусії - не для нього. Але все це дозволяє робити із собою український канал «Футбол»! Це свідчить, що канал не має національної позиції. Повторюся, в цього каналу хороша футбольна позиція, але не національна.

 

Вочевидь, в Україні вистачає досвідчених і фахових коментаторів. Однак на «Футболі» й «Україні» вирішили не запрошувати коментаторів з інших каналів, адже це вважається корпоративно неетичним, зате запросили росіян, щодо якості роботи яких у мене як футбольного коментатора багато зауважень.

 

- Чи задоволені ви вибором українських коментаторів до Євро (Босянок, Столярчук і Моралес на Першому; Вацко, Панасюк і Михайлюк на «Україні»)?

- Цих хлопців я добре знаю, і знаю їхній рівень. І вони на своєму рівні відпрацьовують. Не дуже коректно кожного з них аналізувати. Оцінюю коментування нинішнього Євро як задовільне або добре. У кожного свої плюси та мінуси. Головне - постійно аналізувати свою роботу та прагнути досконалості. Думаю, що багатьом коментаторам нині бракує артистизму та вміння відчувати динаміку матчу. У цьому сенсі, на жаль, нікого не можу відзначити. Має місце коментаторське голосове «захлинання» в разі атаки команди. Тобто є істерика, але немає артистизму. Хоча в гострих моментах матчу не має бути переходу на крик або хрип, а повинна бути гра голосом, щоб відчувалося наростання атаки, загострення ситуації. Якщо коментатору це вдається, трансляція однозначно стає цікавішою. Загалом, це проблема останніх років, кожному коментатору треба вдосконалюватися.

 

- А як вам коментування ігор за участю збірної країни у виконанні Віктора Вацка?

- Загалом добре. Вітя розуміє предмет і добре працює. Оцінювати його роботу привселюдно не буду: ми з ним добрі друзі, тож поради скажу йому особисто.

 

- Чи бачили ви спеціальні програми до Євро? Зокрема, як оцінюєте «Великий футбол» на каналі «Україна»?

- «Великий футбол» - доволі яскраве шоу. Важливо, що в них є іноземні гості, зірки світового футболу. Швидше за все, в шоу непоганий бюджет. Однак мені не імпонує стиль ведення Олександра Денисова, особливо його манірність і зверхність. Адже ведучий має бути професійним, сконцентрованим і володіти темою, а не милуватися собою в студії й «опускати» у прямому ефірі кореспондентів своєї програми у стилі начальника радянського ЖЕКу. На мою думку, Денисов не надто професійно веде і свою щотижневу футбольну програму: він не дотягує ні до ведучого шоу, ні до футбольного аналітика. Зазвичай, його звороти поверхові та неоригінальні. А от його напарниця по шоу Ірина Блохіна досить імпозантна та симпатична дівчина, яскрава і водночас щира, мені подобаються її костюми та вигляд, однак уміння працювати в кадрі їй поки бракує. Хоча інакше бути не може, оскільки вона ж не професійна ведуча, так само як і Анна Безсонова. Вони - гарні дівчата, родом із професійного спорту, а це вже чудовий фундамент для роботи в спортивній журналістиці. Вважаю, в Ірини та Анни є майбутнє на телебаченні. Тепер їм непросто, бо працюють у великих шоу, на які всі звертають увагу, тому й вимоги дуже високі. Необхідна впевненість, уміння відчувати ефір. Адже й на телебаченні треба знати, в який момент слід зробити відповідне «па».

 

- Програми Першого національного та «Футболу» вам до вподоби?

- Загальне враження щодо програм на Першому - непереконливо та неавторитетно. Канал «Футбол» працює у своєму стилі, в них є спеціалізований аналіз, мені він цікавий.

 

- За вашими спостереженнями, висвітлення великих чемпіонатів на європейських каналах суттєво відрізняється від українських? Які тенденції щодо спортивного мовлення у світі?

- Ті проекти, які ми бачимо на каналах «Україна» та «Футбол», уже трохи наближаються до європейських шоу. Але європейці щоразу вигадують щось нове й нове. Скажімо, під час Євро-2012 німецький канал ZDF обладнав власну студію на березі озера з великим екраном. Європейці прагнуть щоразу чимось здивувати та вразити свого глядача. У боротьбі за рейтинг вони інвестують величезні суми в телевиробництво. Однак цього року українське ТБ все ж наблизилося до того, що було в Європі раніше. Особисто для мене це позитивний знак. Та європейці підніматимуть планку щоразу вище й вище.

 

- Що ще у висвітленні українськими каналами чемпіонату викликало у вас запитання?

- Гадаю, не лише мені не сподобалося, що матчі української збірної показував не Перший національний. Дивно, як така оборудка могла відбутись, якщо Перший національний володів правами, а продаючи субліцензію, віддав право показу національної команди України. Це питання суспільно значуще: матчі збірної на фінальному турнірі мали транслюватися на Першому, бо цей канал має 100%-ве покриття, свою команду має право побачити кожен українець, навіть у найбільш віддаленому від кабельних операторів куточку країни. Хіба нині гірша ситуація, ніж у попередні роки, коли Перший національний купував права на чемпіонат світу чи Європи? Це питання і до влади, і до каналу. Як могло бути прийнято рішення, щоби збірна України пішла на інший канал? Це питання державних інтересів, адже Перший національний - державний канал, який існує коштом платників податків. Держава не повинна недооцінювати цього питання. Так, у великих містах глядач без проблем знайде трансляцію збірної, а от у маленьких містечках як бути? Чому ці люди мають бути обділені?

 

- Як ви ставитеся до рішення УЄФА транслювати у фан-зонах сигнал каналу «Футбол», унаслідок чого коментування деяких матчів у фан-зонах ведеться російською мовою (проти цього вже виступив мер Львова Андрій Садовий)?

- Коли я завітав до донецької фан-зони, там була трансляція Першого національного. А в київській фан-зоні, коли грала Ірландія з Хорватією, час від часу перемикали на британський канал. Тут найважливіше - якість трансляції. Хоча я переважно потрапляв на українськомовні трансляції. Не знаю, яка була домовленість, але УЄФА мала би включати саме український канал. Зрештою, «Футбол» є українським каналом, решта - питання до самого мовника та його вибору коментаторів, про що ми вже говорили. Я - за коментування українською мовою.

http://www.telekritika.ua

Блоги о Евро-2012

Loading... Все записи →